"Мене звільнили з роботи, тому що я рома". Представник ООН Рита Іжак-Нжай - про особистий досвід боротьби з дискримінацією

"Мене звільнили з роботи, тому що я рома". Представник ООН Рита Іжак-Нжай - про особистий досвід боротьби з дискримінацією
20.10.2018 10:51
shadow
 Рита Іжак-Нжай за походженням наполовину угорка, наполовину ромка

Як позбутися стереотипів щодо ромської громади, розповідає Член Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації Рита Іжак-Нжай.

Під час Всеукраїнського перепису населення в 2001-му, 47 тис 917 жителів країни на той момент вказали свою національність як рома. Офіційних і точних даних про те, скільки ромів проживає в Україні зараз, не вистачає, проте за неофіційними підрахунками їх може бути від 200 до 400 тис осіб. Такі цифри публікує організація ООН Жінки в звіті Права ромських жінок, які живуть в Україні.

Роми сконцентровані переважно в Закарпатській, Одеській і Харківській областях. Ромські жінки регулярно стикаються з дискримінацією за гендерною, етнічною і національною ознакою.

Днями в Києві відбулася Конференція з реалізації прав ромських жінок в Україні. Її учасницями стали ромки, успішно реалізували себе в різних сферах життя. Серед них — Рита Іжак-Нжай, член Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації. У 2011-2013-х вона очолювала Інститут Тома Лантоса в Будапешті, який займається дослідженнями у сфері прав людини і прав меншин.

Сьогодні один з головних напрямів діяльності Іжак-Нжай — це боротьба за права ромських жінок, а також інтеграція ромських громад у відкрите суспільство.

Про те, що найбільше вразило її в українських реаліях, а також про стереотипи і забобони щодо ромів вона розповіла в інтерв’ю НВ.

- Чому ви вирішили присвятити себе боротьбі за права ромських жінок?

- Моя мама — ромка, а батько — угорець. Його сім’я була депортована зі Словаччини. Тож, можна сказати, що вони постраждали обидва. Я росла з подвійною національною ідентифікацією, але завжди пишалася і угорським, і ромським корінням.

Рита Іжак-Нжай зіткнулася з дискримінацією, коли її звільнили через походження. Фото: Наталя Кравчук, НВ

У початковій школі мене обзивали по-всякому, і ваксою, і шоколадкою, але це нічого. Найбільш кричущий приклад, це коли в 21 рік мене звільнили з тодішнього місця роботи через те, що я — ромка. Вони так і сказали мені: "Тому що ти — рома". Компанії здалося, що тримати на роботі ромку — нижче їх гідності.

До цього я чула, що подібні історії відбувалися з іншими жінками, але не дуже вірила в це. Мені здавалося, що насправді там була причина в чомусь іншому, що їх не могли звільнити лише за етнічну, національну приналежність. Але коли це сталося зі мною, зрозуміла, що таке дійсно буває. Тоді я визначила для себе, що буду займатися цією темою — захистом прав ромів і протидією дискримінації.

- Розкажіть, що ви побачили і почули за ці два дні конференції в Україні?

- Ми обговорювали, з якими проблемами стикаються ромські жінки в Україні і те, як ці проблеми вирішити. Природно, я представляла на цій конференції комітет, в якому працюю.

У початковій школі мене обзивали по-всякому, і ваксою, і шоколадкою

Мене цікавлять всі проблеми, які обговорювалися на конференції. Наприклад, те, що у багатьох ромів, які проживають в Україні, часто відсутні документи: свідоцтво про народження, паспорт. [За даними Моніторингу дотримання прав людини щодо ромів в Україні, станом на 2014 рік тільки в Одесі, Кропивницькому та Ужгороді близько 40% ромів розповіли, що у них бракує документа, що підтверджує особу. У Мукачеві з 10 тис ромів тільки у 1, 5 тис є паспорти]. Без документів вони не можуть легально працевлаштуватися, отримувати пенсії і претендувати на соціальну допомогу від держави.

Ще одна проблема — це напади на ромські громади та затягування розслідувань подібних інцидентів. Я бачу, що прогрес недостатній.

  • Читайте також: А де ж твій кінь? Люди з ромським корінням і ромською зовнішністю — про упереджене ставлення суспільства

- Що вразило вас найбільше?

- Я була в Україні ще в 2014-му. Протягом двох тижнів їздила по всій країні. Тоді склала деяке враження про Україну. У той час діяла як Спеціальний доповідач з питань національних меншин Ради ООН з прав людини. Це була офіційна місія і свій звіт я подала в цю структуру. Мені було цікаво подивитися, що змінилося в Україні відтоді. На жаль, мало що: ті проблеми, які існували тоді, залишилися й зараз.

- Що конкретно?

- Одна з основних — відсутність системної, налагодженої комунікації між урядом України, державними органами і, власне, ромською громадою.

На національному рівні існує стратегія з протидії дискримінації щодо національних меншин, а також план дій щодо втілення цієї стратегії в життя. Але далі цього плану поки що справа не заходить.

За спостереженнями представниці ООН, за чотири роки, з моменту її попереднього візиту в Україну тут мало що змінилося щодо дотримання прав ромів. Фото: Наталя Кравчук, НВ

Мене також турбує, що питаннями захисту прав національних меншин займається Міністерство культури, та й то, буквально кілька осіб. Важливо, щоб держава могла більш ефективно діяти в цій площині.

- Чи можете ви навести приклад якоїсь іншої країни, де спочатку реалії були схожі на українські [в тому, що стосується ставлення до ромської громади], але потім все змінилося в кращий бік?

- Думаю, у кожної країни є якісь свої особливості та нюанси. Наприклад, Іспанію часто називають вдалим прикладом інтеграції ромів у суспільство. Але якщо поговорити з неурядовими організаціями, вам там скажуть, що дуже часто роми все ж не відчувають себе частиною суспільства в цій країні.

Україні потрібно знайти власні ресурси і сили, щоб вирішити всі ці проблеми. На конференції, наприклад, були присутні дуже талановиті і активні жінки, готові до співпраці з державними органами. Вони знають про ті проблеми в ромських громадах, і готові розповідати про це, ділитися знаннями і підказувати, що і як можна виправити.

- Ви говорили, що часто роми все одно не відчувають себе частиною великого суспільства з різних причин. За моїми спостереженнями, в Україні це один з поширених стереотипів: ніби іноді ромам дійсно подобається жити таким кочовим життям. Що ви про це думаєте?

- Усім необхідна якась безпека, впевненість у завтрашньому дні, потрібне джерело доходу. В цьому плані всі однакові. Різниця може бути лише в тому, що хтось бачить надію на те, що все зміниться, а у інших такої надії немає.

Скажімо, якщо людина росте в якомусь ізольованому ромському співтоваристві, де діти не ходять до школи, не вміють читати і писати, а дорослі не працюють, складно переконати їх, щоб вони почали жити інакше. Просто тому що іншого життя такі люди в принципі не бачили.

Компанії здалося, що тримати на роботі ромку — нижче їх гідності

На конференції також звучали приклади на цю тему. Жінки розповідали про досвід сімей, які жили в ізольованих від суспільства умовах, жебракували на вулиці. Окремим людям все ж таки вдавалося вирватися з цього кола і домогтися чогось у житті. Але це швидше виняток з правил, це одиниці.

Думаю, для того, щоб що-небудь глобально змінити, нам необхідно використовувати приклади успішних жінок з ромської спільноти.

- Які ще методи можна використовувати, щоб глобально змінити ставлення суспільства до ромської громади?

Зміни повинні починатися в школі. У школах часто приділяють чимало уваги якимось дивним і абстрактним темам, але не говорять про справді важливі речі. Ну, наприклад, як нам всім жити в цьому світі поруч один з одним, коли ми такі різні.

Ще один важливий аспект — це мас-медіа. Якби я запускала медіакампанію, то запросила б самих ромів — експертів у різних галузях, щоб зламати стереотипи, ніби роми вміють тільки красти.

Ставлення суспільства до нацменшин можна змінити, демонструючи приклади успішних ромок, каже Іжак-Нжай. Фото: Наталя Кравчук, НВ

В Європі є маса прикладів, коли талановиті роми зробили дійсно важливий внесок в європейську культуру, спорт і кіно. [Відомі особистості різних часів з ромськими корінням: польська поетеса Броніслава Папуша; іспанський танцюрист Хоакін Кортес; музикант The Rolling Stones Ронні Вуд; шведський футболіст Златан Ібрагімович та інші]. В Україні ж про таке мало говорять.

- Часто трапляється, що позитивні приклади перекриваються негативним досвідом. Виходиш на вулицю, а там суворі реалії — група ромських дівчат намагається пограбувати когось у метро, наприклад. Це знімають на відео, виставляють в соцмережі, викликають поліцію...

- У будь-якому випадку, суспільство повинно мати доступ до різної інформації. Людям повинні розповідати не тільки про те, що є один бік — погані роми, а й успішні історії.

В Європі є маса прикладів, коли талановиті роми зробили дійсно важливий внесок в європейську культуру

Мені зараз згадався приклад письменниці з Африки Чімаманди Нґозі Адічі, її виступ на конференції TED. Вона говорила про небезпеку однієї історії — про те, що одна-єдина історія може бути небезпечною, оскільки не дає повного уявлення про ситуацію. Для об’єктивності потрібні різні історії. Чим більше — тим краще.

- Одного разу я готувала матеріал про людей, у яких є ромське коріння або які просто схожі на ромів зовні. Вони розповіли, що стикаються з проявами дискримінації, упередженим ставленням до себе.

- Так, таке буває, дійсно. На жаль.

- Один з поширених стереотипів — те, що ромські жінки пророкують майбутнє, пропонують поворожити, а в процесі можуть обікрасти, обдурити. Ну і взагалі, нібито ромки мають здатність затуманити розум.

- Ну, у моєї мами були схожі здібності. Вона могла лікувати мені зубний біль, у неї були віщі сни. Але я не знаю, я вірю в це, тому що вона ромка, чи тому що вона моя мама.

Чесно кажучи, не знаю, звідки це взялося. В угорців, наприклад, теж є такі переконання, але вони проявляються більше у вигляді казок, тобто, це легенди або міфи, розповіді для дітей.

- Як плануєте продовжувати співпрацю з Україною тепер?

- Комітет ООН з расової дискримінації регулярно приймає звіти від різних країн, і Україна свій звіт повинна подати в 2020-му. Це буде моїм наступним кроком в рамках офіційної співпраці з Україною. Але крім цього у мене тут є безліч друзів, колег, знайомих. З деякими з них я підтримую особисті зв’язки вже 10-15 років. Природно, я буду всіляко допомагати їм у їх роботі.

Журнал Новое Время №38

Тема номера – Спецназ Кремля. Російське ГРУ перетворилося в монстра з багатомільярдним бюджетом, який смішить світ безглуздою поведінкою своїх «шпигунів».

Читати журнал онлайн
Ukraine-2020
Facebook Twitter Google+


Джерело статті: “https://nv.ua/ukr/ukraine/mene-zvilnili-z-roboti-tomu-shcho-ja-roma-predstavnik-oon-rita-jizhak-nzhaj-pro-osobistij-dosvid-borotbi-z-diskriminatsijeju-2501407.html”